Адміністрація Donald J. Trump розглядає можливість нанесення ударів по військових цілях Венесуели, які, за американською інформацією, використовуються для контрабанди наркотиків.
Ключовою лінією аргументації є те, що уряд Nicolás Maduro нібито тісно пов’язаний з великими мережами наркотрафіку, і розрив цих каналів може підсилити тиск на його режим.
Упродовж останніх місяців США вже змінюють підхід: з морських операцій проти човнів із наркотиками до розгортання більш потужних авіаційних і морських засобів у Карибському басейні та поблизу Венесуели.
Що саме планується
За даними журналістів The Wall Street Journal, під розглядом у Білому домі — військові обʼєкти Венесуели:
- порти, морські вузли та аеропорти, що контролюються військовими структурами і, як вважають у США, використовуються для наркотрафіку.
- ударна авіаційна кампанія може бути зосереджена на місцях, що лежать на перетині інтересів режиму Мадуро та наркомереж.
- поки не ухвалено рішення про наземну операцію чи великомасштабний вторгнення — такі дії досі перебувають у стадії варіантів.
- вже зараз американські ВМС і авіація активізовані в регіоні: розгортання авіаносця, винищувачів, сотні військових, спостереження за венесуельськими ППО.
Можливі цілі та мотиви
Мотиви
- США мають на меті зменшити потік наркотиків, що, за оцінками, щороку вбиває тисячі громадян США.
- Принцип: «нарко-держава» несе загрозу безпеці США, і Венесуела представлена як вузол цієї загрози.
- Потенційно — це спосіб створити тиск на Мадуро, показати, що режим може бути вразливим.
Цілі
- військові бази, що контролюються урядом Венесуели, порти і аеропорти, які, за твердженням США, допомагають наркотрафіку.
- об’єкти ППО або склади, що охороняють ці маршрути, щоб створити «прорив» можливості для ударів.
- імовірно — лідерські цілі режиму (у випадку ескалації).
Ризики та виклики
Правова сторона
- Офіційно Венесуела не оголошена агресором; міжнародне право обмежує використання сили — лише за самообороною чи мандатом ООН.
- Критики наголошують: визначення «нарко-терористів» не автоматично дає право вдаватися до військових ударів.
Політична й військова сторона
- Є ризик, що якесь військове втручання стане приводом для мобілізації режиму, підвищить підтримку Мадуро (ефект «під прапором») і погіршить ситуацію.
- Венесуела має на озброєнні різноманітні засоби ППО (зокрема російські системи), що може зробити операцію дороговартісною й ризикованою у втраті.
Геополітичні та регіональні наслідки
- Можливий конфлікт з Росією чи Іраном: якщо вони підтримують венесуельський режим — ризик втягування у більший конфлікт.
- Наслідки для економіки Венесуели: хвиля санкцій, відповіді з боку Каракасу, можлива гуманітарна криза.
Потенційний сценарій розвитку
- Ударна кампанія без вторгнення — обмежені авіаудари або удари високоточними ракетами по вибраних цілях.
- Ескалація — якщо перший варіант не матиме бажаного ефекту, можливо розгортання більш масштабної операції, включно з морськими діями.
- Вихід у політику — режим Венесуели може або капітулювати, або мобілізувати, а допомога Росії/Ірану стане ключовим фактором.
- Післяударний період — умовне відновлення режиму з мільярдними витратами, можливі втрати США (правові, дипломатичні), а також ризик невдоволення всередині країни.
Висновки
Це потенційно найбільша військова операція США у Латинській Америці за останні десятиліття — як по масштабах, так і по геополітичним впливам.
Якщо реалізують, вона може змінити баланс сил у регіоні: відкриє новий фронт у боротьбі з наркотрафіком, але також привнесе значні ризики.
Для України та інших країн це важливий сигнал — як США формують нову модель застосування сили в позаєвропейському театрі.
