В Ірані вже понад десять днів тривають масові антиурядові протести, спричинені різким погіршенням економічної ситуації, стрімким падінням національної валюти та зростанням цін. За даними правозахисної організації Human Rights Activists (HRNA), під час заворушень загинули щонайменше 36 осіб, ще понад 1200 протестувальників були заарештовані.
Це наймасштабніша хвиля протестів у країні з 2022 року.
Причини протестів: економічний колапс
Протести спалахнули наприкінці грудня після нового обвалу іранського ріала. 28 грудня торговці у низці міст оголосили страйк, зупинивши роботу базарів, після чого почалися масові вуличні акції.
З 2018 року, коли США під час першого президентства Дональда Трампа вийшли з ядерної угоди з Іраном, ріал втратив понад 95% вартості щодо долара. Наразі курс досяг історичного мінімуму — близько 1,46 млн ріалів за долар США.
На цьому тлі різко зросли ціни та інфляція. За офіційними і незалежними оцінками, у грудні 2025 року в річному вимірі:
- інфляція — 42,2%
- ціни на продукти харчування — +72%
- медичні товари — +50%
Дефіцит базових товарів спостерігається в багатьох регіонах країни.
Географія протестів
Станом на початок січня антиурядові акції зафіксовані у 26 з 31 провінції Ірану. Основні осередки — Тегеран, Есфаган та Шираз.
За даними BBC, верифіковані відео в соцмережах свідчать, що протести охопили понад 50 міст і селищ, зокрема й регіони, які раніше вважалися лояльними до влади. Серед них — Кум, важливий релігійний центр країни, та Мешхед на північному сході Ірану.
Жорстка реакція влади
Іранська влада намагається придушити протести силовими методами.
6 січня відбулися зіткнення між протестувальниками та силами безпеки на Великому базарі Тегерана — найбільшому у світі критому ринку та символічному місці для іранців, яке відігравало ключову роль під час Ісламської революції 1979 року.
Відео з провінції Ілам свідчать про рейди силовиків до лікарень у пошуках поранених протестувальників. У місті Малекшахі зафіксовано стрілянину по учасниках акції біля державних установ. Подібні кадри надходять і з інших регіонів країни.
Реакція США
2 січня президент США Дональд Трамп відреагував на дії іранської влади, пригрозивши відповіддю у разі подальшого насильства.
«Якщо Іран відкриє вогонь по мирних протестувальниках і жорстоко вбиватиме їх, як чинить зазвичай, Сполучені Штати Америки прийдуть їм на допомогу. Ми у повній бойовій готовності», — написав Трамп у Truth Social.
Політичний характер протестів
За оцінкою BBC, демонстрації дедалі більше набувають антидержавного характеру. У багатьох містах лунають гасла проти верховного лідера Ірану аятоли Алі Хаменеї та клерикального режиму.
На відео також зафіксовані гасла на підтримку Рези Пехлеві, сина останнього іранського шаха, який нині перебуває у вигнанні.
Попередні хвилі протестів
2019 рік
Протести через підвищення цін на пальне. Влада обмежила інтернет і зв’язок. Загинули сотні людей, тисячі були затримані.
2022 рік
Смерть 22-річної Махси Аміні після затримання поліцією моралі спричинила чотиримісячні протести. За даними правозахисників, загинули 522 особи, серед них щонайменше 70 неповнолітніх.
