Адміністрація президента США Дональда Трампа продовжує просувати свій «мирний» план із врегулювання війни, який викликає все більше занепокоєнь у Києва та європейських партнерів. На відміну від Трампа, який бачить союзником радше Росію, ніж Європу, президент Франції Еммануель Макрон заявив, що саме Європа «має на руках багато карт».
Таку позицію він озвучив 8 грудня під час зустрічі в Лондоні з президентом України Володимиром Зеленським, канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцем та прем’єром Великої Британії Кіром Стармером. Лідери ЄС обговорювали американський план із 28 пунктів, який три тижні просувають радники Трампа та який, за оцінками європейських політиків, нагадує перелік вимог Росії щодо фактичної капітуляції України.
Тиск з боку США та роль оточення Трампа
Заяви Трампа про те, що Зеленський нібито «не прочитав пропозицію», пролунали на тлі того, що українські представники вже провели низку зустрічей у США з його близькими радниками — Стівом Віткоффом та Джаредом Кушнером. Після цього Дональд Трамп-молодший публічно звинуватив Київ у затягуванні війни, а Європу — у відсутності стратегії.
Група радників Трампа, до якої входять Віткофф, Кушнер і колишній стратег Стів Беннон, наполягає на «швидкому мирі», що передбачає:
- передачу Росії додаткових українських територій;
- повернення РФ до світової економіки;
- поділ заморожених у ЄС активів Центробанку РФ.
У новій Стратегії національної безпеки адміністрація Трампа критикує європейські уряди, звинувачуючи їх у «нереалістичних очікуваннях» та «підриві демократичних процесів», фактично знімаючи відповідальність із Москви за продовження війни.
Закулісна розробка «плану Трампа»
Як повідомляє Politico, 28 пунктів плану розробляли у Маямі Віткофф, Кушнер та спецпредставник Кремля Кирило Дмітрієв. Після цього документ передали українській стороні, а потім автори вирушили до Москви на п’ятигодинні переговори з Путіним.
Попри активну участь Кушнера у процесі, він не обіймає жодної офіційної посади в адміністрації Трампа, а отже не має політичної або юридичної відповідальності за зміст пропозицій.
Тиск на Київ: вимога віддати території
Спецпредставник Трампа Кіт Келлог заявив, що переговори «на останніх 10 метрах», і головні розбіжності стосуються Донбасу та Запорізької АЕС. За інформацією Politico та Axios, США наполягають на тому, щоб Україна:
- відмовилася від частини територій Донбасу, які наразі не перебувають під окупацією РФ;
- погодилася на політичні поступки заради «стабільності».
Президент Зеленський у коментарі Bloomberg підтвердив, що територіальні питання залишаються ключовою точкою розбіжностей. У Лондоні він наголосив, що Україна не має юридичного чи морального права віддавати свої території.
Щодо гарантій безпеки, Київ наполягає на їхньому законодавчому закріпленні в США — на відміну від Будапештського меморандуму. Проте Вашингтон не демонструє готовності до таких зобов’язань.
Європейська позиція та внутрішні суперечності
Під час лондонських переговорів канцлер Німеччини Фрідріх Мерц висловив скепсис щодо деталей документів, які надходять із США. Європейські країни також не можуть узгодити рішення щодо використання заморожених активів РФ для «репараційного кредиту» Україні, про що йдеться в редакційній статті The New York Times.
Попри публічні заяви про солідарність, ЄС продовжує купувати російські енергоносії, що послаблює його позиції у переговорах із Вашингтоном.
Переговори тривають
Україна та європейські партнери завершують підготовку оновленої версії плану з 20 пунктів і мають передати її США. Водночас ключові питання — території, гарантії безпеки та відбудова — залишаються невирішеними.
Путін, своєю чергою, підписав указ про призов військовозобов’язаних на збори у 2026 році, що російська пропаганда подає як «готовність до затяжної війни» та додатковий аргумент для прихильників «швидкого миру» у команді Трампа.
