Публікація у впливовому британському виданні The Economist викликала резонанс через твердження про нібито спробу Кремля запропонувати Сполученим Штатам масштабну економічну «угоду» в обмін на політичні поступки щодо України. У матеріалі йдеться про можливі пропозиції на суму до $12 трильйонів — цифру, яка звучить вражаюче, але викликає чимало запитань.
Тіньова дипломатія чи інформаційна гра?
За даними видання, протягом останнього року паралельно з офіційними контактами між Москвою та Вашингтоном могли відбуватися неформальні обговорення економічного співробітництва. У центрі уваги — можливість зняття санкцій та допуску американського бізнесу до російських ресурсів.
У статті згадуються:
- Дональд Трамп
- Кирило Дмитрієв
- Стів Віткофф
Йдеться про те, що Москва могла намагатися зробити ставку на економічні інтереси та великі інвестиційні проєкти як аргумент для політичних домовленостей.
Що саме могло пропонуватися?
За версією журналістів, до переліку потенційних проєктів входили:
- Доступ до арктичних нафтових і газових родовищ
- Розробка рідкоземельних елементів
- Можливе повернення активів компанії Exxon Mobil
- Перспектива повернення на російський ринок таких брендів, як Apple та McDonald’s
- Інфраструктурні ідеї на кшталт тунелю під Беринговою протокою
Ці ініціативи подаються як потенційно вигідні для американського бізнесу, але їхня реалістичність залишається предметом дискусій.
Чому цифра у $12 трильйонів викликає сумніви?
Аналітики звертають увагу, що озвучена сума значно перевищує масштаб російської економіки. Для порівняння, це в кілька разів більше за річний ВВП Росії.
Крім того, існують структурні ризики:
- Санкційні обмеження
- Високий рівень політичної невизначеності
- Домінування Китаю в зовнішній торгівлі РФ
- Проблеми із захистом прав інвесторів
Економісти наголошують: навіть за умов формального “перезапуску” відносин масштабні інвестиції потребували б років підготовки та гарантій безпеки, які наразі виглядають малоймовірними.
Геополітика проти бізнес-логіки
Публікація ставить ширше питання: чи можуть великі економічні пропозиції впливати на стратегічні рішення щодо безпеки та суверенітету держав?
Україна залишається незалежною державою, і будь-які спроби «торгівлі» її територією суперечили б міжнародному праву та основоположним принципам суверенітету.
Висновок
Матеріал The Economist радше демонструє інформаційно-політичну боротьбу, ніж підтверджену угоду. Гучні суми та масштабні проєкти виглядають як частина стратегічної гри — сигналів, тестування реакцій та формування наративів.
Поки що йдеться не про реальний контракт на трильйони доларів, а про політичну риторику та гіпотези, які потребують критичного аналізу й перевірки фактів.
